Українська Зернова Асоціація - korshu.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
Похожие работы
Українська Зернова Асоціація - страница №1/6



UGA



УЗА

Tel/fax (380 44) 246-62-01,



246-62-02

e-mail: inbox@uga.kiev.ua

lesya@uga.kiev.ua

Українська Зернова Асоціація


Огляд преси

01 липня – 08 липня 2011 року

Випуск № 65 - 07

Зміст поданих матеріалів відображає

виключно позицію авторів або видань,

вказах у посиланнях.

УЗА не завжди поділяє думку авторів.









Рынок зерновых и масличных: цены и тенденции (29.06-5.07)

За период с 29 июня по 6 июля цены на пшеницу и ячмень в Украине продолжили падение.

Цены на кукурузу оставались на неизменными. Цены на подсолнечное масло и сою несколько выросли. Об этом идет речь в аналитическом выпуске "Агрофакс" проекта "Немецко-украинский аграрный диалог" Института экономических исследований и политических консультаций, текстом которого располагает ЛІГАБізнесІнформ.

Зерновые культуры

В Украине и на юге России наблюдаются затяжные ливни. На юге Украины уборочная кампания немного затягивается.

Урожай ячменя в Украине будет таким же как и в прошлом году, и несмотря на меньшую посевную площадь, достигнет прошлогоднего показателя, а именно 8,5 млн т.

Между тем, производители жалуются на низкое качество урожая зерна. В этом году урожай пшеницы будет выше, чем в прошлом году, хотя вопрос ее качества будет тоже актуален.

В следующем месяце не исключена существенная дифференциация цен. Для продовольственной пшеницы и пивоваренного ячменя сложились хорошие перспективы, в отличие от фуражной пшеницы.

Во второй половине этого года экспорт зерна из Украины увеличится, несмотря на экспортную пошлину и отсутствие возмещения НДС. Кроме того, Россия вновь выходит на мировой рынок в качестве экспортера. Вице-премьер-министр России Зубков сообщил о возможность вмешательства в экспортную кампанию в случае, если цены на мировом рынке значительно повысятся.



 

Масличные культуры

После введения экспортной пошлины на кукурузу правительство Украины рассматривает законопроект о введении экспертного пошлины на масличные культуры.

Обсуждают возможность установления 11% экспортной пошлины на рапс (но не менее 53 евро/т); 8% пошлины на сою (но не менее 30 евро/т), и 10% пошлины на подсолнечное масло (но не менее 90 евро/т). Кроме того, правительство планирует ввести 50% квоту на экспорт ржи, овса, гречневой крупы и пшена.

Свое недовольство по поводу таких изменений сегодня высказывают производители, в частности крупные переработчики, которые опасаются значительных потерь от введения экспортной пошлины на подсолнечное масло. Украина сегодня является лидером на мировом рынке подсолнечного масла и ее доля составляет 50%. Введение в Украине экспортной пошлины на рапс в следующем году, возможно, приведет к невысокому производства, а также к низкому показателю экспорта. В этом году эксперты ожидают довольно низкий урожай рапса - около 1,5 млн. т, 90% из которого будут экспортированы. Независимые наблюдатели обращают внимание на взаимосвязь инвестиций с прибылью от экспорта и критикуют законопроекты о введении экспортных пошлин.



ЛIГАБiзнесIнформ


В Украине существенно снижаются качественные показатели озимой пшеницы — участники рынка

Как стало известно экспертам ИА «АПК-Информ», по оценкам участников украинского рынка зерна, дождливая погода существенно повлияла на качественные показатели озимой пшеницы. В частности, ряд аграриев АР Крым отмечает, что качество пшеницы будет ниже ожидаемого. 

По их словам, существенно уменьшится количество продовольственной пшеницы. «Уже сегодня на некоторых полях мы ожидаем собрать до 80% фуража», - отметил один из сельхозпроизводителей АР Крым.

Представители некоторых крымских элеваторов также подтверждают, что около 90% поступающего на хранения зерна является фуражным. Участники рынка сообщали, что основными проблемами качества они считают большое количество проросшего зерна, низкое содержание клейковины, зараженность грибковыми заболеваниями и, конечно, повышенное содержание влаги.

При этом, операторы рынка сообщают, что уборка озимой пшеницы продолжается, и они надеются на то, что существующий баланс фуражного и продовольственного зерна изменится в пользу последнего.

Необходимо отметить, что снижение качественных показателей пшеницы отмечают аграрии Херсонской, Запорожской, Одесской, Донецкой, Днепропетровской областей. Вместе с тем, из указанных областей поступают сообщения о том, что есть поля, с которых рассчитывают собрать большую часть продовольственной пшеницы.

Опасения относительно качества зерновой начинают высказывать и аграрии Киевской и Черкасской областей, где массовая уборка пшеницы должна начаться в ближайшее время.

Вместе с тем, многие операторы рынка отмечают, что качественные показатели озимого ячменя зачастую являются удовлетворительными. В частности, натура ячменя урожая 2011 года составляет от 600 г/л. При этом, основные объемы оцениваемого зерна были собраны до ухудшения погодных условий.

О дальнейшем развитии ситуации читайте в следующих выпусках информационно-аналитического еженедельника «АПК-Информ».

ИА "АПК-Информ"


Аграрии должны продать зерна на 12 миллиардов гривен, чтобы рассчитаться с банками

В ближайшие три месяца истекает срок платежей по привлеченным аграриями кредитам на общую сумму 12 млрд. грн. Чтобы рассчитаться, им придется форсировать продажи своей продукции. Ситуацию усложняет то, что в начале сезона цены традиционно минимальные.

Из 33 млрд гривен кредитов, привлеченных аграриями, 12 млрд. гривен должны быть погашены до сентября. Об этом сообщил глава Аграрного союза Геннадий Новиков: «Мы проанализировали структуру кредитов – в первые три месяца сезона подлежат погашению кредиты на 12 млрд грн. То есть аграрии должны на 12 млрд грн продать зерна по текущим ценам».

При этом текущий уровень цен, сформировавшийся на рынке, едва покрывает себестоимость. «Цена на пшеницу будет в районе 7-10 августа. На фураж – чуть раньше», - сказал Новиков.

Чтобы выгадать время и дать возможность сельхозпроизводителям не продавать зерно при неблагоприятной конъюнктуре, аграрные общественные организации обратились к Нацбанку с просьбой пролонгировать эти кредиты на 6 месяцев. Это требование уже поддержал первый вице-премьер-министр, министр экономического развития и торговли Андрей Клюев. Он обратился к Национальному банку с просьбой поспособствовать пролонгированию кредитов, выданных сельскохозяйственным производителям.

 

СПРАВКА

Сельскохозяйственные предприятия по состоянию на 6 июля привлекли 7 млрд гривен кредитных средств, что в 2,2 раза больше, чем в прошлом году (по сравнению с аналогичным периодом). Средняя ставка составляет около 18%.

В 2010 году сельскохозяйственные предприятия привлекли 9,698 млрд гривен кредитных средств. 

Газета "ДЕЛО"

Парламент Украины вернул налогообложение НДС операций с зерном и техническими культурами для первого посредника

Верховная Рада Украины 7 июля приняла законопроект №8217 «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законодательные акты Украины (относительно усовершенствования некоторых норм Налогового кодекса Украины)».

Таким образом, сообщает пресс-центр УАК, парламент вернул налогообложение НДС операций с зерном и техническими культурами для первого посредника в цепи их закупок у производителя. При этом возмещение НДС при экспорте и в дальнейшем не будет осуществляться.

Также ВР Украины отклонила поправку, которой предлагалось вернуться к предыдущему механизму субсидирования производителей мяса и молока и введению аккумулирования НДС для хлебопекарных предприятий. Данные поправки были признаны как такие, которые приводят к потерям государственного бюджета, и не набрали достаточного количества голосов.

В УАК считают, что в качестве позитива для рынков следует отметить отсутствие в этом законе положений относительно введения дополнительных (к уже существующим на кукурузу, пшеницу и ячмень) пошлин на подсолнечное масло, сою, рапс и другие зерновые культуры, разговоры о введении которых привели к непониманию и возмущению в аграрном сообществе.

ИА "АПК-Информ"


Яким буде урожай зернових в Україні?

Тривалі дощі із усіх зернових культур найбільше нанесли шкоди ячменю. А от суттєвого зниження урожаю пшениці експерти поки не пророкують. Хоч і попереджають, що продовольчої пшениці буде менше від очікуваних 70%, разом з фуражною це співвідношення складе 50/50. Водночас загальний урожай зернових, за попередніми оцінками, складе 47 млн. тон., бо погодні катаклізми посприяли покращенню урожаю кукурудзи. 

Про це у прес-центрі «Главкому» розповіли генеральний директор Української аграрної конфедерації Сергій Стоянов та керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник.

Марія Колесник: «Незважаючи на всі погодні катаклізми, Україна цього року може зібрати не менше 47 млн. тонн врожаю зерна»

Дощі, які досі тривають в Україні, прийшли трішки невчасно. Якби це сталося на два тижні раніше, то Україна збирала б цього року рекордний врожай. Проте від такої погоди постраждали, в першу чергу, ранні культури. Скоротилася площа, з якої буде зібрано врожай, тому що десь посіви побило градом, а десь затопило. Але не можна казати, що геть все пропало і будуть суттєво великі втрати.

Найбільші втрати стосуються ячменю. За нашими оцінками, цього року в кращому випадку буде зібрано 8 млн. тон, а реально десь 7,9 мільйона. Це менше, ніж минулого року, бо спочатку на ячмінь пішла посуха, потім полили дощі.

Щодо пшениці, то про остаточні цифри говорити зарано. Її збирання ще не розпочалося, тому поки що суттєвого зниження по прогнозах у нас немає. Ми очікуємо врожай десь на рівні 20,8 млн. тон. Тобто, врожайність у пшениці буде кращою, аніж це було минулого року. За нашими попередніми оцінками, вона становитиме 33 ц/га, в той час як середня врожайність ячменю оцінюється на рівні 23,6-23,7 ц/га. Звичайно, озимий ячмінь кращий, і перші показники по його збору до дощів сягали 35 ц/га. Проте у нас більше ярового ячменю, а його врожайність через погодні умови є нижчою, тому і такий показник. Отже, за даними на початок цього тижня, середня урожайність ярового становитиме 22,3 ц/га, а озимого – 26,5. В подальшому погодні умови ще будуть впливати, покращуючи чи погіршуючи стан посівів. Про це вже можна буде говорити десь в середині наступного тижня, коли розпочнеться збиральна кампанія по всій Україні і, сподіваємось, припиняться дощі.

За прогнозами станом на початок перед дощами, в Україні більшість пшениці повинна була бути продовольчою – десь до 70-75%. На сьогодні відбулося стікання по якості, тож очікуємо, що в кращому випадку співвідношення фуражного та продовольчого зерна буде 50/50. Якщо ці передчасні прогнози підтвердяться, то ціна фуражу буде низькою, а продовольче зерно користуватиметься більшим попитом.

Проте не все так погано. Дуже добре ці дощі зробили для пізніх культур, тому очікується фактично рекордний врожай кукурудзи. Якщо погода не внесе додаткових коректив, то восени, за нашими попередніми прогнозами, її врожайність буде достатньо високою – десь на рівні 49,5 ц/га. З огляду на те, що були суттєво розширені посівні площі, то попередня оцінка врожаю станом на 5 липня – 16, 47 млн. тон. Це рекордне очікування. Якщо це буде так, то фактично, незважаючи на всі погодні катаклізми, Україна цього року може зібрати збере не менше 47 млн. т врожаю зерна.



Сергій Стоянов: «Особливо зараз не можна продавати ячмінь»

Наші прогнози збігаються. Так що дійсно, мабуть, Україна матиме 47 млн. т зерна. Якщо пшениці ми даємо 19 млн. т, ячменю – 9 млн. т., враховуючи середню урожайність за три роки на рівні 22 ц/га. Думаю, вона буде більшою, бо нинішній показник на рівні 22,7 ц/га ґрунтується на першому ярому ячмені з південних областей, де він дрібний. Кукурудза буде мати 17 млн.т, тому що зараз умови кращі, аніж у 2009 році, коли були дуже низькі запаси вологи у грунті цілий рік.

Решта всякого різного – горох, гречка, просо та жито - всього 2 млн. т. Тож буде 47 млн. т, 7,5 млн. т - перехідних, не говоримо про «чорні». Отже, загалом 54 т: 4 - в остаток, 25 - на споживання і 25 - на експорт, але для цього треба добре попрацювати. Якщо екстраполюватися на помірковані 2009-2010 роки, тоді у нас був не такий ресурс для розподілу, але ж експортували 21,2 млн. т. Відтоді нічого не забороняли, зовнішній ринок був кволим, таким він, мабуть, буде і цьогоріч. Подивіться на повідомлення про те, що Франція не добирає 6 млн. т, видають козирі, що Індія виходить з 2 млн., а Бангладеш – з такими мільйонами. Тому, в решті-решт, все збалансується і ринок буде поміркований.

Марія Колесник: Головне, щоб наш уряд не заважав.

Сергій Стоянов: Уряд не заважає, він працює. У результаті мають бути прийняті поправки до Податкового кодексу, які ніби-то узаконять посередників. Тобто все, що обертається всередині України, буде оподатковуватись ПДВ, але ПДВ не буде відшкодовуватись. Це означає, що ніякого зростання цін від цієї поправки не буде. Ціна буде не на 20%, а на 17% меншою, ніж за нормальних умов господарювання. У Греції шалена криза, але там нормально відшкодовується експортерам ПДВ у встановлені терміни. Інакше просто не може бути. Можливо, коли ми будемо в ЄС, то тоді все повернеться до нормального процесу.

Марія Колесник: Зараз розглядаються додаткові мита.

Сергій Стоянов: І поки що зійшлися на тому, що ми вам не банк, повернемо ПДВ на внутрішній ринок, але не будемо вводити додаткове мито. Сьогодні цей закон №8217 розглядається в парламенті. Подивимося, які поправки будуть, зокрема, щодо хлібопекарської галузі, які вводитимуть акумулювання ПДВ від продажу певних видів хліба. Там ще була поправка, яка стосувалася повернення минулого досвіду субсидування м’яса та молока за рахунок ПДВ. Ці поправки корисні, ми їх підтримували, але вони визнані комітетом такими, що призводять до зменшення доходів Державного бюджету...

У тих умовах, які склалися в нашій країні, ПДВ перетворилося на «притчу во язице». Я взагалі запропонував би відмовитися від ПДВ на специфічному ринку, яким є ринок зерновий. Тоді припинять одних звинувачувати у невідшкодуванні, а інших - у створенні якихось схем. Але тоді у товаровиробників по виробничих факторах буде довідшкодування, однак у цьому нічого страшного немає. Можна відшкодовувати ПДВ в автоматичному режимі і забути цю проблему.



Марія Колесник: Але тоді держава повинна вирішити, що вона взагалі буде відшкодовувати.

Сергій Стоянов: Щодо зовнішнього ринку, то з травня цього року пшениця провалилася на 100 доларів, порівняно з минулим роком. Кукурудза просіла десь на 40 доларів, але нинішній рівень цін на нафту не дасть їй дуже впасти. Не очікується дуже активний ринок, і це добре, можливо, ми приведемо свій експорт у спокійне русло і будуть працювати всі компанії без всіляких утисків. Думаю, що експорт зерна цього року буде десь на рівні 23 млн. тон.

Марія Колесник: Думаю, буде до 25 мільйонів.

Сергій Стоянов: Погодні умови можуть скластися так, що ми можемо отримати кукурудзи не 50, а 55 ц/га у середньому по Україні.

А що стосується пшениці, то десь 19 мільйонів тон (з перехідними - 20-ть без усяких „натяжок”) її будемо мати. А нам треба 3 мільйони тон якісного зерна на борошномельну промисловість, які Україна для власного споживання спокійно собі відбере.



Марія Колесник: Врожайність кукурудзи в середньому на рівні 50 – це те, що є станом на сьогодні. Вологою вона перенасичена, що зараз іде їй на користь, тому 50 – це мінімальна врожайність. І по цій мінімальній врожайності - це 16,5 мільйонів тон кукурудзи.

Які прогнози щодо гречки?

Марія Колесник: Ми очікуємо врожай гречки десь на рівні 234-235 тисяч тон. Це пізня культура, тому говорити про те, що з нею щось сталося і вона пропала, немає сенсу. Її посіяли більше, ніж минулого року, тому задовольняти внутрішні потреби можна буде з головою. Головне, щоб зараз не ввели додаткові обмеження на експорт надлишків гречки, які у нас можуть утворитися цього року. Бо наступного року ціна впаде і селяни знову будуть сіяти менше і ніхто не зможе примусити сіяти те, що є рентабельним.

Сергій Стоянов: «Плюс» китайської будуть тихенько довозити.

Марія Колесник: Є невеличкі ускладнення щодо ріпаку, але західні області ще не почали його косити. Поки що остаточних даних немає, подивимося, коли дощі закінчаться.

Сергій Стоянов: З ріпаком будуть великі проблеми.

Зараз є тенденція до падіння цін, якими вони будуть найближчим часом?

Сергій Стоянов: З початку липня ціни на пшеницю невпинно падають. Вчора пшениця із вмістом протеїну 11,5% коштувала 1450 гривень, 12,5% – 1500, фуражна пшениця – 1350. Думаю, падіння трошки призупиниться. При цьому ячмінь підріс – 1550-1560 гривень в портах.

Собівартість пшениці, де на полях виконані всі необхідні роботи, становить 1250-1300 гривень. Так от, 1300 гривень в якихось Гребінках Полтавської області, а нам ще їхати, це ще 250 гривень. Всього близько 1550, а середня пшеничка коштує 1450. Виходить, що ростили, переживали, не досипали, а маємо «мінус» 100 гривень.



Марія Колесник: Я б не радила аграріям зараз продавати, тому що під час збиральної кампанії ціна завжди є мінімальною. «Плюс» наклалися ще й зовнішні чинники, бо в світі ціна впала як на пшеницю, так і на інші зернові культури. Тому треба місяць-два перечекати і ціна виросте. Вона не буде висока, як два місяці тому, але обов’язково піде вгору.

Сергій Стоянов: Особливо зараз не можна продавати ячмінь. Суперниками у нас є Європа, там дорожчає, як правило. Є ще Канада і Австралія, які до нас не доїдуть, вони далеко. Український ячмінь полюбляє Саудівська Аравія, і нікуди вони не дінуться. Тому ячмінь в ціні не буде падати, навіть дещо рости.

Якими можуть бути ціни десь на середину осені?

Сергій Стоянов: Важко сказати. Є тенденція до падіння, але давайте доживемо до середини збирання, побачимо, що робить північна півкуля, побачимо, сушитиме чи мочитиме, і дочекаємося якогось ресурсу.

Марія Колесник: У світі закуповувати дорожче найближчим часом ніхто не буде. Тим більше є достатньо низькі ціни по поставках з Австралії, що першу чергу стосується Південної Кореї та Японії. Навіть якщо вони і не будуть закуповувати це зерно, пропозиція з Австралії буде збивати ціну в Україні. Про остаточний прогноз можна буде говорити, коли північна півкуля збере врожай, буде виведена його кількість і світ почне формувати свою закупівельну ціну.

Чи вродить картопля і буряки?

Марія Колесник: Перед дощами була посуха, тому перший тиждень вся вода проходила в нижні шари ґрунту, таким чином, вона не викликала гноїння. Навіть зараз у півметровому шарі немає перенасичення вологи. Кількість вологи, яка є в ґрунті, якраз сприятиме росту овочів. Звичайно, є деякі поля, де понищило градом, але це епізодично і таке відбувається щороку.

Сергій Стоянов: Для картоплі, моркви і буряків добре, що йшов дощ. Буде мабуть добра і дешева капуста. А взагалі не буває поганої погоди, буває неготовність виробника до того, щоб боротися з її наслідками. Тому зараз треба боротися з хворобами рослин. Те ж саме стосується фруктів, тому що зараз підвищена вологість і ночі з туманами. Це означає, що спори літають в повітрі і сідають на плоди. Тому треба обробляти тими ж фунгіцидами і т.д.

Главком


следующая страница >>